Репозитарій НПУ  

   

Центр діаспори  

logo crd

   

АВ НПУ  

   

Наш логотип  

НПУ

   

andrusyxun6853Богдан Андрусишин: «Кожен учитель – це вже краєзнавець»

23 січня у Києві відбувся V (позачерговий) з’їзд Національної спілки краєзнавців України. Від часу свого створення ця інституція не лише набула широких національних масштабів, але й зреалізувала чимало потужних проектів, визнаних на міжнародному рівні.

Протягом довгого часу тут працювали такі титани науки як М. Костомаров, О. Лазаревський, О. Левицький, М. Максимович, В. Іконник, Петро Тронько та чимало інших. Січневий з’їзд 2012 року мав на меті обрання голови Національної спілки краєзнавців України, членів Правління та Президії, внесення змін до статуту й інші питання функціонування організації.

Новим головою Спілки став доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт (до речі, випускник НПУ імені М. П. Драгоманова та голова Асоціації випускників університету). Заступником голови та членом Правління і Президії НСКУ було обрано Богдана Андрусишина, проректора з навчально-методичної роботи гуманітарних інститутів НПУ, доктора історичних наук, професора. Нам вдалося поспілкуватися з Богданом Івановичем та розпитати його про майбутні плани Спілки і її співпрацю з драгоманівцями.

Богдане Івановичу, ви у Спілці вже давно й удостоїлися честі ввійти до членів Правління і Президії. Це передбачає з Вашого боку нові проекти, ідеї, залучення якихось свіжих сил?

– У НСКУ я з 1990 року, тому дуже багато мене пов’язує з цією організацією. Тепер же я особливо вдячний за довіру всіх колег. Для мене це символічно ще й тим, що попередній керівник – Петро Тронько – Почесний професор рідного мені Драгоманівського університету. Фактично Спілка ніколи не була відділеною від НПУ. А Петро Тимофійович зробив чимало для цієї інституції. Саме за його керівництва відбулося особливе пожвавлення краєзнавчих студій. Я переконаний, що ми будемо продовжувати цю роботу, залучаючи сьогоднішні інноваційні технології.

– Безумовно, зроблено уже чимало. Чого вартий лишень проект «Книга пам’яті України». А що чекає Спілку попереду? На чому ґрунтуватиметься її робота в інформаційному суспільстві?

– Проект, про який Ви згадали, «Книга пам’яті» – справді велика справа Національної спілки краєзнавців України, і вона вже наближається до завершення. Більш ніж десятилітня робота принесла хороші плоди: вдалося зібрати надзвичайні життєві історії, зберегти для майбутніх поколінь унікальні факти з минулого. До таких здобутків не можна не віднести й багатотомне видання «Історії міст і сіл України» та ще чимало інших. На цьогорічному з’їзді окрім обрання обговорювалися й питання нових стратегій у роботі НСКУ. Це й модернізація діяльності Спілки, залучення новітніх технологій, популяризації країнознавства у медійному та Інтернет-просторі, започаткування серії теле- і радіопрограм відповідного спрямування. Треба розуміти, що цього сьогодні вимагає сучасна епоха. Намітилося й кілька нових напрямів у функціонуванні НСКУ, які стосуються так званого церковного краєзнавства. Українські церкви, храми й собори – не рідко пам’ятки XVIXVIII століть – на жаль, невиправдано забуті та кинуті напризволяще. Їх варто описати, взяти під охорону, потурбуватися про їх реставрацію. А для цього важливий людський фактор. Потрібні науковці, які б фахово взялися за таку справу. Тому, на мою думку, підтримка Спілки з боку вищих навчальних закладів – незамінна у подібній роботі.

– На нещодавньому Пленумі НСКУ Ви висловили ідею щодо того, аби кожен, хто має історичну чи то й гуманітарну освіту, написав книгу, або хоч би невелику розвідку про своє власне село. Пропозиція викликала активне схвалення…

– Мені приємно, що у цієї думки знайшлися прихильники і навіть ентузіасти щодо її втілення. Хоч на перший погляд вона видається зовсім незначною, та все ж це клопітка робота, що може перерости у ще одне глобальне видання.

– Тепер, коли Ви увійшли до Президії Спілки та стали заступником голови, чи можна говорити про поглиблення співпраці між НПУ імені М. П. Драгоманова і НСКУ?

– Я більш ніж упевнений у тому, що будь-який проект, який би не починався у суспільстві, не буде вдалим без молодого сучасного погляду. У Спілки безліч проектів та ініціатив. А залучення до їх реалізації молоді зробить їх ще більш актуальними й успішними. Студенти-драгоманівці вже продемонстрували свої здібності дослідників, креативних і творчих особистостей. До того ж Драгоманівський університет організовує й чимало власних проектів краєзнавчого значення. Чого вартує найпотужніший з таких, започаткований минулоріч «Слово про мого першого вчителя». Студентські практики й наукові завдання не рідко теж пов’язані з країнознавчими дослідженнями.

– Якщо я Вас правильно розумію, то найактивнішу участь братимуть саме студенти гуманітарного профілю?

– У деякому розумінні так. Хоча можу з легкістю стверджувати про те, що краєзнавство дуже широке у галузевому аспекті і об’єднує не лише фахівців-істориків, але й філологів, юристів, мистецтвознавців, психологів, учених-природничників. Загалом ми – педагогічний університет, виховуємо мудрого Вчителя. А вчитель у селі, селищі чи місті – це безперечно краєзнавець, осередок освіти і культури свого регіону. Він не лише повинен знати історію малої батьківщини, але й залучити до її вивчення та збереження школярів – майбутнє держави.

А як Ви збираєтесь зацікавлювати й залучати до краєзнавства студентську молодь? Це для них сьогодні актуально?

– Щодо цього, то нам дуже пощастило. Наші студенти з великим ентузіазмом працюють у галузі країнознавства, самі розпитують і цікавляться. Зі своєї сторони ми намагаємось наповнити їхнє захоплення об’ємними цікавими зустрічами з ученими-краєзнавцями, що відомі в усьому світі. Завдяки живому спілкуванню вони зможуть з’ясувати для себе найдискусійніші питання, і це, мабуть стане найкращою допомогою. Як стверджує наш ректор Віктор Андрущенко: «Найголовніше запалити сьогоднішнього студента бажанням і любов’ю до справи».

Розмовляла Людмила КУХ,

прес-служба університету

   

Короткі новини

Сумуємо...

gerasymenko    15 липня 2018 року на 61 році пішов з життя Герасименко Олександр Іванович – справжній офіцер, люблячий чоловік, батько, сумлінний працівник, хороший товариш, добра, порядна, відповідальна людина. Все своє свідоме життя Олександр Іванович присвятив служінню людям.

    Народився 2 березня 1958 року в м. Бобруйськ (Білорусія). Після закінчення школи (у 1975 р.) працював фрезерувальником Красилівського філіалу заводу металовиробників (м. Красилів, Хмельницької області). У 1976 році був призваний до лав Збройних Сил СРСР. Саме служба в армії загартувала його, зробила справжнім чоловіком.

Детальніше...

З Днем Конституції України!

photo

Відповідь на звернення від Вченої ради НПУ імені М. П. Драгоманова

npu Голові правління ГО «Центр інформації

 про права людини» Т. П. Печончик

Центру інформації про права людини

Українській Гельсінській спілці з прав людини

Освітньому дому прав людини — Чернігів

Детальніше...

Про вступну кампанію 2018 року на радіо Голос Столиці

olephirenko     Шановні абітурієнти, батьки і ті, кого цікавить питання вступної кампанії 2018 року!  Усім, хто склав цьогоріч ЗНО і готується вступати до омріяного закладу вищої освіти, але все ще губиться у всіх цих правилах та умовах вступу, радимо переглянути цей сюжет >>> https://www.youtube.com/watch?v=7XbhI-NS42o

 Відповідальний секретар Приймальної комісії Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова професор Тарас Олексійович Олефіренко відвідав програму на радіо «Голос Столиці», де розповів про всі тонкощі вступу, що потрібно знати і як діяти кожному вступнику та багато іншого...

   Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова цього року пропонує більше сотні різноманітних спеціальностей. А щоб не розгубитися у них, скористайтеся наступною програмою, яка, безсумнівно, допоможе Вам із вибором: http://vstup.npu.edu.ua/uk-ua/obery-svoyu-spetsialnist

Прес-служба університету

Програма «Непростий вибір»: психолог-логопед-дефектолог – хто це?

nepr vybir   Спеціальна освіта в Україні. Яка вона нині? Як її отримати? Які спеціалізації пропонує факультет корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова?

     Хочете почути відповіді – програма «Непростий вибір» (ефір від 19 червня 2018 року) на RADIO HAYAT, де доктор педагогічних наук, професор, заступниця декана факультету корекційної педагогіки та психології НПУ імені М. П. Драгоманова Світлана Федоренко і магістрантка цього факультету Інна Ханас ознайомлять Вас із усіма особливостями і тонкощами професій  логопед, тифлопедагог, олігофренопедагог, сурдопедагог, ортопедагог, психолог та ін., а також повідають Вам особливості та переваги навчання на цих спеціальностях.

Прес-служба університету

   

 НПУ імені М.П. Драгоманова у соціальних мережах

   

Обери свою спеціальність  

123123112

   

Переведення та поновлення  

imgonline com ua GifAnimationTwoPic I0m3L8s6Qq2I

   

Піготовка до ЗНО  

Distant

   

Шукаю роботу  

шукаю роботу

   

Обери сам  

диципліна за вибором

   

Горизонт-2020  

   

Корпоративна пошта  

email

   

АРПУЄ  

book konst 

Педагогічна Конституція Європи: прийняття та реалізація

   

Рейтинги  

   

Хто на сайті?  

На сайті 599 гостей та користувачі відсутні

   

Канал новин  

   

Вхід